Жодного дня без кетчупу і майонезу. Чим шкідливі магазинні соуси, і як їх замінити?

205

Спагетті – тільки з кетчупом? До риби – неодмінно тартар? А овочі краще смакуватимуть з майонезом (який насправді нічого спільного з ним не має)? Знайома картина? А потім – труднощі із шлунково-кишковим трактом, набряки та алергії? Ні, я вас не залякую, а намагаюсь розповісти про те, чому варто відмовитись від соусів з магазину.

Зміст всередині

Давайте почнемо з того, що «прочитаємо» етикетки. Якщо, наприклад, ви бачите, що кетчуп — це тільки помідори і лимонна кислота, а ткемалі — сливи і натуральні сушені трави без додавання барвників і підсилювачів смаку, то ці соуси можуть сміливо відправлятись до кошика. А ось на жири, підсилювачі смаку, консерванти, емульгатори та вуглеводи варто звернути увагу:

Жири

Найчастіше підприємливі виробники обмежуються загальним словосполученням «рослинна олія». Як нескладно здогадатися, в 99 випадках зі 100 під рослинною олією мається на увазі пальмова, про неоднозначні властивості якої суперечки не вщухають. Через високу концентрацію насичених жирів лікарі рекомендують обмежити її кількість в раціоні — зловживання цими жирними кислотами призводить до серцево-судинних захворювань і зайвої ваги. Плюс пальмова олія не повністю виводиться з організму, утворюючи на стінках судин небезпечні шлаки.

Штучні підсилювачі смаку

Головний і найсуперечливіший підсилювач смаку — це глутамат натрію (Е621), Природній глутамат – безпечний і навіть необхідний організму, але проблема в тому, що найчастіше виробники додають до своєї продукції синтетичний глутамат натрію. Він є прекрасним засобом для маскування недоліків: може надати приємний і насичений смак навіть неякісному і несвіжому продукту. До того ж, їжа, в якій містяться штучні підсилювачі смаку, притупляє рецептори, роблячи людину несприйнятливою до натуральних смаків і продуктів.

Консерванти

Натуральний соус зберігається не більше трьох діб з моменту його приготування, що для промислового виробництва абсолютно нерентабельно, а  тому нереально випускати продукти з таким коротким терміном придатності. Логічно, що виробники змушені всіма допустимими способами його пролонгувати. Як же це зрозуміти? Так, на упаковці можна зустріти слово «антиокислювач», але залишається незрозумілим, про який саме антиокислювач іде мова — натуральний (аскорбінова кислота або токофероли) або штучний (бутілоксіанізол, бутилокситолуол). Другий варіант може як завдати істотної шкоди мікрофлорі кишечника, так і стати причиною розвитку захворювань печінки і нирок. А деякі компанії взагалі не вважають за потрібне повідомляти покупцеві про наявність у складі консервантів. Але перевірити це дуже просто: якщо на етикетці немає ані слова про консерванти, а термін придатності продукту при цьому перевищує два місяці, значить, виробник щось приховує, і в складі може бути що завгодно  — від синтетичних антиокислювачів до антибіотиків.

Синтетичні емульгатори

Загалом емульгатори потрібні для перетворення всіх компонентів на однорідну масу і запобігання можливому розшаруванню готової суміші на складові частини. Як і у випадку з консервантами, емульгатори бувають натуральними і синтетичними. Найпоширенішим натуральним емульгатором є лецитин, отриманий з соєвих бобів. І тут щодо його шкоди чи нешкідливості однозначної думки немає. Справа в тому, що цей емульгатор може синтезуватися з генномодифікованої сировини, вплив якої на організм людини ще не вивчено.

Хотілося б без залякувань, але не вийде — найпопулярніший харчовий емульгатор карбонат магнію (Е504) може призвести до розладу нервової системи і серцевих патологій, а при надлишку карбонату натрію (Е500) з’являються болі в шлунку і алергічні реакції, наприклад, висипи.

Вуглеводи

Я не схильна їх демонізувати, але мушу повідомити, що їх у соусах з магазину – сила силенна. Вуглеводи в соусах присутні у вигляді цукру і крохмалю. Єдиний (але істотний) мінус крохмалю — це його калорійність. До того ж, до складу будь-якого соусу виробники додають цукор для поліпшення смаку. Про нього те саме можна сказати про калорійність і додати, що ледь не всі соуси з магазину —  непридатні для людей, які стежать за вагою і вимушені контролювати рівень цукру в крові.

Світло в кінці тунелю

Але, звісно, не все так погано, і ми завтра усі не помремо. Адже домашній соус цілком може стати альтернативою магазинному. Принаймні ви будете абсолютно впевнені в кожному інгредієнті. В якості основи я рекомендую використовувати нежирний йогурт. Додайте до нього дрібку солі, трохи перцю, свіжий кріп, часник, натріть на тертці маленький солоний огірок — і вуаля, у вас вийде неймовірно смачний, корисний і натуральний соус «тартар». Тушковані томати з кінзою, чорним перцем і оливковою олією неймовірно смакуватимуть із пастою чи рисом. А що може бути кращим доповненням до будь-яких овочів, як не ароматна нерафінована олія з лимонним соком?

Отже, підсумовуючи. Барвники, консерванти, підсилювачі смаку, що містяться в більшості соусів з магазинної полиці негативно впливають на організм і можуть призвести до серйозних порушень в роботі шлунково-кишкового тракту  — від гастриту до виразки. Бонусом можуть іти алергія і зайва вага, порушення сприйняття смакових рецепторів. Але є і гарна новина — це одна із тих сфер життя, яку найпростіше контролювати. Що вам неодмінно вдасться, якщо у вас є така мета!

Написати відповідь

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я