Україна має всі можливості побудувати інноваційний та прибутковий foodtech — Борис Шестопалов, HD-group

Однією з ключових причин успіху багатьох міжнародних компаній є їхній величезний масштаб. Вони працюють на глобальних ринках, залучають недорогі кошти, створюють потужні виробництва й отримують значні економічні вигоди від масштабу. Цей успіх може мати й Україна — завдяки створенню великих індустріальних парків.

0
1779

Об’єднання та кластеризація для забезпечення масштабів виробництва, спільний вихід на зовнішні ринки й розширення географії — це можливість працювати більш ефективно, купувати потужне обладнання і врешті-решт отримувати більше податків на розвиток держави.

Попри війну, такий індустріальний парк ми уже створили у Вінниці. З минулого року там зосереджений перший промисловий кластер для харчової галузі VOLIA. Парк має стати справжнім інкубатором для проєктів у галузі foodtech. Його резиденти мають менторську підтримку керівної команди від етапу розробки прототипу нового продукту до серійного виробництва та експорту. Користуються компетенціями інших резидентів парку. До прикладу, виробники харчів зможуть у парку знайти поставників сучасного пакування або домовитися про транспортування своєї продукції в інших резидентів, що займаються логістикою. Саме так працює ефективний та інноваційний foodtech бізнес.

Індустріальні кластери будують сильну економіку

Створення індустріальних парків — це у майбутньому сильна, потужна економіка країни. Роль держави у цьому процесі — забезпечити необхідну інституційну підтримку. Але інституційна реформа — це день завтрашній, а зараз я значно стурбований сьогоденням та днем вчорашнім.

Я є акціонером або керівним партнером приблизно 15 підприємств. Приблизно — тому що доля абсолютно всіх підприємств мені невідома. Два підприємства точно зруйновано. Третє руйнується кожен день, ще 2 знаходяться в окупації. При цьому уже практично місяць частина наших рахунків заблокована, зруйнованих підприємств і одного окупованого. Здавалося б, можна заблокувати рахунки працюючого підприємства. Проте в цьому випадку все навпаки. Це аж ніяк не можна назвати турботою про бізнес, чи не так?

Ба більше, держава обходить увагою той факт, що кількість підприємств, зареєстрованих як платники ПДВ в Україні, зменшилася до близько 80 тисяч. При цьому адміністрування ПДВ займається приблизно 82 тисяч чиновників. Ми практично перейшли до персонального менеджменту, маючи більш як одного чиновника на кожного платника податків.

Унікальний шанс створити нове

Однак бізнес буде розвиватися. Ми продовжимо розбудовувати потужності в Запоріжжі, незважаючи на лихо з Каховським водосховищем. Продовжимо інвестувати у підприємства та сонячну енергетику.

Тим паче виявилося, що переносити виробництва в Україні практично нікуди. У нас немає нових локацій з необхідною інфраструктурою, про яку мала б подбати держава. Питання навіть не в тому, що багато інфраструктури зруйновано чи, на жаль, буде зруйновано. Річ у тому, більшості активів насправді майже понад 30 років. Вони застаріли з моральної точки зору.

Тож зараз з’явився справді унікальний шанс побудувати щось нове, “перепакувати” підприємства та об’єднати їх у нові індустріальні зони.

Конкуренція буде неабияким челенджем

У рекордному 2021 році Україна похвалилася найвищим ВВП за часи незалежності України, практично $200 мільярдів. Переважно його забезпечив експорт сировинних продуктів, енергоресурсів та певною мірою ІТ. В той самий час Нідерланди, які займають територію у 13 разів меншу за Україну, лише від експорту продукції аграрного бізнесу з високою доданою вартістю отримують 160 мільярдів.

Нам потрібно бути готовими до конкуренції з таким рівнем розвитку бізнесу. Доступ до ринків ЄС для України означатиме дзеркальне відкриття кордонів і для європейських компаній. Тих, які останні 20 років отримували держпідтримку і створювали високоефективні, енергоефективні, “зелені” підприємства. Це неабиякий челендж для України.

Розбудова інфраструктури за державою

Я не сприймаю позицію, що держава має робити що завгодно, лиш би не чіпала мій бізнес. Моя держава вже не витратила мої податки, не купивши “патріоти”. Саме тому мої підприємства зруйновані. І саме тому жоден бізнес не має лишатися осторонь, і чекати, коли за нього розв’язуватимуть стратегічні питання. Держава не просто може, а має надати потужну інституційну підтримку бізнесу.

Гроші на заводи ми знайдемо, візьмемо кредити, інвестуємо свої. Але інфраструктуру для створення потужної індустріальної економіки має створити держава

Ніде у світі нові індустріальні зони та парки не створювалися виключно коштом бізнесу. Функціоналом держави завжди було забезпечення інфраструктури. Уже на цій основі будуть розгортатися нові підприємства, які забезпечуватимуть державу податками, а населення — робочими місцями.

Інноваційне виробництво на європейській території

Україна – це територія з величезним індустріальним потенціалом. За принципом кластерних територій, як це свого часу зробив Ізраїль або Нідерланди, ми можемо реалізувати потенціал з foodtech-проєктами, акселераторами та інкубаторами інновацій. Вони розроблятимуть технології й швидко мультиплікуватимуть їх на окремі виробництва всередині індустріального парку. Створюватимуть продукти з високою доданою вартістю та продаватимуть їх на перспективні ринки.

Ми повинні спиратися на найкращий світовий досвід. На першому етапі, звісно, Україні знадобиться імпорт технологій та обладнання. Доки ми не відродимо та не створимо та розбудуємо власні технології. У нас є всі можливості та переваги, аби створити тут, на європейській території, інноваційне, високоефективне та прибуткове виробництво — для розвитку підприємництва та держави.

Борис Шестопалов, український підприємець у сфері агріфуд, ідеолог екосистеми VOLIA, співзасновник компанії з управління індустріальними та технопарками Uparks, акціонер компаній HD-group та GFSGROU

За матеріалами Бізнес-форуму учасників Коаліції бізнес-спільнот. Повний відеорепортаж можна подивитися тут.

Написати відповідь

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я